|
На лицевій стороні 2-х гривневої банкноти зображено Ярослава Мудрого – великого князя Київського. А на зворотній стороні банкноти — Собор Святої Софії.
|
|
Дещо про Ярослава Мудрого
Великий князь київський. Об’єднав під своєю владою землі на схід від Дніпра. За князювання Ярослава складено збірник законів “Руська правда”, побудовано Софіївський собор, Золоті ворота, створено бібліотеку Софіївського собору. Після Володимира київським князем повинен був стати Святополк — старший син. Але він був людиною не доброю. Святополк задумав вбити всіх своїх братів. Ярослав другий син Володимира дізнався про замисли Святополка і вступив з ним в бій. Який і виграв та зайняв батьківський престол. Ярослав помер 1054 року. Його домовина й досі знаходиться в церкві святої Софії в Києві.
ЯРОСЛАВ (1018—1054) Його прозвали Мудрим Хоч і немало було гріхів на душі у Ярослава, але все ж при нім держава наша стояла міцно. Це видно хоч би з того, що за Ярославового батька вагалися візантійські царі віддати свою сестру, а вже з Ярославом вважали за честь породичатися найпередніші владики того світу. Сам він одружився з донькою шведського короля; свою доньку одну видав заміж за угорського короля Андрія, другу — за французького короля Генріха, третю — за норвезького короля Гарольда. Одного сина оженив з візантійською царівною, другого — з донькою польського короля, третього —з німкенею високого роду. Так закріпляв міць держави Ярослав з зовнішнього боку. Ще більше зробив Ярослав у внутрішній управі. Він сильно дбав за поширення християнства, бо бачив у нім не тільки релігію, а й шлях до культури. Він побудував отой славний собор св. Софії у Києві, чудо тодішньої архітектури, що й досі стоїть та чарує очі. Він побудував стіну округ Києва, а в ній Золоті ворота, що їх руїни теж досі стоять. Він позаводив школи, за його часів з'явилося багато книжок, установив закон і написав збірник їх «Руська правда» . Взагалі, ще язва незгоди не роз'їла нашої держави, ще часи величності не минули.
|
